Партизанський борщ на День Перемоги! 09 травня 2010р., м. Броварі, Київська обл. 13:00-17:00

Цьо­го чу­до­во­го со­няч­но­го дня всі, хто опи­нив­ся у Бро­ва­рях, од­ра­зу пот­рап­ля­ли у зо­ну особ­ли­вої ува­ги, по­ша­ни та не­бу­ва­лої ат­мос­фе­ри свя­та - та­ко­го гар­но­го Дня Пе­ре­мо­ги тут ще ні­ко­ли не бу­ло! Від­чу­ва­лось, що вла­да сер­йоз­но і зав­час­но го­ту­ва­лась до свя­та - міс­теч­ко при­че­пу­ри­лось, від­но­ви­ли ав­то­до­ро­ги, приб­ра­но, по­фар­бо­ва­но і чис­то, все цві­те і пах­не. Про­те, цьо­го дня го­лов­ні по­дії роз­вер­ну­лись в пар­ку «Пе­ре­мо­га», ад­же цей гар­ний зе­ле­ний парк в цен­трі міс­та - улюб­ле­не міс­це від­по­чин­ку бро­вар­чан. Тут ве­ли­ке озе­ро з ост­ро­вом, де­кіль­ка фон­та­нів, ат­рак­ці­о­ни, крам­нич­ки, тан­ц­май­дан­чик, спі­во­че по­ле, на пос­та­мен­тах роз­та­шо­ва­ні справ­жній лі­так і танк ча­сів Ве­ли­кої Віт­чиз­ня­ної Вій­ни. Прог­ра­ма свя­та бу­ла над­зви­чай­но на­си­че­на. З са­мо­го ран­ку був тра­ди­цій­ний па­рад ве­те­ра­нів і пок­ла­дан­ня кві­тів до пам'ят­ни­ка во­ї­нам-­виз­во­ли­те­лям, там же ак­то­ри у вій­сько­вій фор­мі ре­конс­тру­ю­ва­ли іс­то­рич­ний фраг­мент по­вер­нен­ня сол­да­тів з вій­ни. Піз­ні­ше від­кри­лась вис­тав­ка стрі­лець­кої зброї ча­сів І-­ІІ Сві­то­вої Вій­ни, де на спе­ці­аль­них стен­дах мож­на бу­ло по­ба­чи­ти і на­віть по­ма­ца­ти ре­воль­ве­ри, піс­то­ле­ти, ав­то­ма­ти, ку­ле­мет «Мак­сим». Да­лі при­сут­ніх вра­жа­ла сво­ї­ми мас­шта­ба­ми і ве­лич­чю вис­тав­ка су­час­них вій­сько­вих ав­то­мо­бі­лів. Впер­ше тут бу­ли пред­став­ле­ні ра­ді­о­ло­ка­цій­ні ус­та­нов­ки, сиг­на­лог­лу­шиль­ні, мі­ну­валь­ні, пон­тон­но-­пе­реп­рав­ні та ін­ші ін­же­нер­ні спецзасоби.

А тим ча­сом всіх ма­нив ней­мо­вір­ний за­пах яко­їсь чу­до­вої стра­ви... Де­я­кі не мог­ли спо­кій­но до­ди­ви­тись вис­тав­ку зброї і йшли на той смач­ний аро­мат, щоб діз­на­тись, що ж во­но та­ке там ді­єть­ся.
- Ли­ше піс­ля ве­те­ра­нів! - з пос­міш­кою від­по­ві­да­ли їм ку­ха­рі, що чак­лу­ва­ли бі­ля двох сто­літ­ро­вих ка­за­нів на від­кри­то­му вог­ні. І справ­ді, ко­ли піс­ля ог­ля­дин вій­сько­вої тех­ні­ки ве­те­ра­ни і мо­лодь на­реш­ті при­бу­ли в центр пар­ку, та­єм­не ста­ло яв­ним: пря­мо на очах бро­вар­чан і гос­тей міс­та Все­ук­ра­їн­ський Фес­ти­валь Бор­щу (вже офі­цій­но за­ре­єс­тро­ва­на тор­го­ва мар­ка) влаш­ту­вав ви­їз­не ку­лі­нар­не шоу із при­го­ту­ван­ня тра­ди­цій­но­го чер­во­но­го бор­щу. Усі від­ві­ду­ва­чі свя­та скуш­ту­ва­ли смач­ну на­ці­о­наль­ну стра­ву №1, а це бу­ло 200 (!) літ­рів най­сві­жі­шо­го бор­щу. «Дя­ку­є­мо, си­ноч­ки, борщ ду­же смач­ний, - про­мов­ля­ли ве­те­ра­ни, - доб­ре, що ви зро­би­ли це свя­то для нас, та­ко­го ще не бу­ло». Справ­ді, ве­те­ра­нам сма­ку­ва­ло, і ко­му од­ні­єї та­ріл­ки бу­ло ма­ло, - тут же до­ли­ва­ли до­бав­ку. По­руч бу­ли ве­ли­кі вій­сько­ві на­ме­ти, де фрон­то­ви­ків при­го­ща­ли ще й ка­шею.

Го­во­рить Юрась Кра­сюк, ав­тор ідеї та зас­нов­ник ТМ «Фес­ти­валь бор­щу», ве­ду­чий фес­ти­ва­лів «Чер­во­на ру­та», «Тав­рій­ські іг­ри», те­леп­рог­ра­ми «Ме­ло­ра­ма+»: «Особ­ли­вість цьо­го пар­ти­зан­сько­го бор­щу - че­рем­ша, що на виг­ляд на­га­дує ща­вель, а пах­не як час­ни­чок. Цю ко­рис­ну, ці­лю­щу рос­ли­ну пар­ти­за­ни час­то до­да­ва­ли у свій по­льо­вий борщ. По­до­ро­жу­ю­чи різ­ни­ми ре­гі­о­на­ми, ми влаш­то­ву­є­мо ку­лі­нар­ні шо­у-­зма­ган­ня між дво­ма різ­ни­ми ко­ман­да­ми. Зок­ре­ма, борщ у нас ва­ри­ли пред­став­ни­ки шо­у-­біз­не­су і вла­ди. Нап­рик­лад, в од­ній із ко­манд опи­нив­ся гу­бер­на­тор Тер­но­піль­ської об­лас­ті, а в За­по­ріж­жі - влас­ник ТМ «Хор­ти­ця». Наш фес­ти­валь під­три­мує на­род­ні тра­ди­ції, зби­рає кра­щі ре­цеп­ти бор­щу, а та­кож спри­яє спіл­ку­ван­ню з пред­став­ни­ка­ми вла­ди і біз­не­су у не­ви­му­ше­ній обс­та­нов­ці. Але сьо­год­ні ми прос­то при­го­ща­є­мо пар­ти­зан­ським бор­щем всіх, хто по­вер­нув­ся з вій­ни, - на­ших ді­ду­сів і ба­бусь, що во­ю­ва­ли. Прик­ро, що їх за­ли­ши­лось так ма­ло, і то­му хо­четь­ся для них хоч щось зро­би­ти, про­я­вив­ши ува­гу і по­ша­ну».

Сумарно, на різних заходах 2009 року, а їх було 12, це свято відвідали близько 100 тисяч глядачів у різних регіонах. В середньому відбувалось по два фестивалі щомісяця. Цього року ТМ «Фестиваль Борщу» планує подвоїти результати.

Іні­ці­а­тор про­ек­ту Юрась Кра­сюк до­дає: «Да­ле­ко не у кож­ної на­ції є якась «ти­туль­на» стра­ва. У іта­лій­ців це ма­ка­ро­ни, у нім­ців - со­сис­ки з пи­вом. А в ук­ра­їн­ців є борщ, який кра­ї­на мо­же вва­жа­ти справ­жнім брен­дом сві­то­во­го зна­чен­ня! За при­го­ту­ван­ням бор­щу ми де­монс­тру­є­мо ба­га­тог­ран­ність Ук­ра­ї­ни. То­му що борщ на­лі­чує до 20 інг­ре­ді­єн­тів, а ще вра­хуй­те без­ліч йо­го різ­но­ви­дів і ре­цеп­тів. Це аб­со­лют­но уні­каль­на стра­ва, яка сим­во­лі­зує ук­ра­їн­ців в усьо­му сві­ті, і во­на гід­на то­го, щоб її по­пу­ля­ри­зу­ва­ти. Моя ко­ман­да го­то­ва зай­ма­тись цим сер­йоз­но. Я дя­кую про­дю­се­ру про­ек­ту Ма­ри­ні Без­са­ло­вій та Ка­те­ри­ні Іва­ні­щак за їх­ню що­ден­ну ро­бо­ту в роз­вит­ку фес­ти­ва­лю».

До сто­лу ве­те­ра­нів зап­ро­сив осо­бис­то в.о. ме­ра Ігор Са­пож­ко. Час­ту­ван­ня суп­ро­вод­жу­ва­ло­ся роз­по­ві­дя­ми-­спо­га­да­ми ве­те­ра­нів. Ці­ка­во бу­ло усім! Ат­мос­фе­ра в пар­ти­зан­сько­му міс­теч­ку «наг­рі­ва­лась» - не­ви­му­ше­на обс­та­нов­ка, ве­се­лі вік­то­ри­ни, роз­ва­ги, в яких бра­ли участь всі - від фрон­то­ви­ків і мо­ло­ді до чи­нов­ни­ків місь­кра­ди. А свя­то у справ­жній вій­сько­вій фор­мі про­во­див вже в ро­лі ве­ду­чо­го все той же МС Юрась - з мік­ро­фо­ном та ве­ли­чез­ною лож­кою в ру­ках.

Піс­ля га­ря­чо­го бор­щу ду­ші ста­рень­ких во­я­ків справ­ді зіг­рі­лись і під ду­хо­вий му­ні­ци­паль­ний ор­кестр по­ча­лись «Тан­ці з ве­те­ра­на­ми». Тут бу­ло чо­го пов­чи­ти­ся мо­ло­ді у стар­ших, зок­ре­ма один ве­те­ран-­ор­де­но­но­сець склав сер­йоз­ну тан­цю­валь­ну пар­тію на­чаль­ни­ку від­ді­лу куль­ту­ри і ві­до­мій ав­тор­ці на­ці­о­наль­но-с­пря­мо­ва­них пі­сень На­та­лії Баг­мут.

А за­кін­чи­лось свя­то кон­цер­том на ве­ли­кій сце­ні й са­лю­том на честь Пе­ре­мо­ги. Ві­до­ма ук­ра­їн­ська при­каз­ка «З ва­ми бор­щу не зва­риш» в да­но­му ра­зі аж ні­як не спра­цьо­вує, бо ко­ли ми ра­зом щось ро­би­мо, то са­ме то­ді це ви­хо­дить най­кра­ще - і на вій­ні, і у твор­чос­ті. То­ді нас важ­ко зу­пи­ни­ти. Що ж, справ­ді, борщ і ка­ша - си­ла на­ша!

 

 

За матеріалами журналу "Дім і Сім'я", 3-4/2010 (65), с.54-55

Стаття в інтернеті