Галерея овочів

Цибуля

Одягнулася в лушпиння,

Заховалася в землі.

Буде потім на насіння,

Буде з салом на столі...

Цибу́ля рі́пчаста (лат. Allium cepa) — багаторічна трав'яниста рослина, представник роду Цибуля (Allium) родини Цибулевих, більшість з яких людство звикло бачити на столі мало не стільки, скільки існує цивілізація. Батьківщина цибулі — Середня Азія, налічує понад  1250 видів. В Україні існує близько 40 видів.

Як городні культури або лікарські рослини вирощують такі види цибулі:

    * Цибуля шалот (Allium ascalonicum)

    * Цибуля ріпчаста, городня або звичайна (Allium cepa); вона має найбільше господарське значення.

    * Цибуля батун (Allium fistulosum)

    * Цибуля порей (Allium porrum)

    * Часник (Allium sativum)

    * Цибуля шніт (Allium schoenoprasum)

    * Цибуля ведмежа (Allium ursinum

    * Цибуля ведмежа (Allium ursinum)

В одній з настінних написів, виявлених у піраміді Хеопса, йдеться про закупівлі продовольства для будівельників - на першому місці в списку стоять цибуля і часник (також повноправний член славного цибульного роду). У Древньому Єгипті сферична багатошарова цибулина сприймалася як модель будови всесвіту. Прекрасно знали цибулю і древні греки, а стародавні римляни навіть ввели його в обов'язковий солдатський раціон як засіб, що охороняє від простуди і захворювань горла.

Згадка про цибулю зустрічається в Біблії. Коли ізраїльтянам набридло харчуватися однією манною небесною, вони почали нарікати на Мойсея: "Ми згадуємо рибу, що їли в Єгипті даремно, огірки й дині, і цибулю, і ріпчасту цибулю і часник, а тепер душа наша в'яне ..." Числа 11:4 -6.

Від римлян, які називали цибулину unio, або unionem (від unus - "один", на відміну від багатозубкової головки часнику), цибуля потрапила до Британії, де це слово з часом трансформувалось в onion; те ж походження мають французьке oignon та голландське ajuin, німецьке Zwiebel, італійське cipolla, польське cebula, українське цибуля, португальське cebola й іспанське cebolla сходить до латинської cepula - цибулька.

За поживністю ріпчаста цибуля серед усіх овочів займає третє місце, після буряку і кореня петрушки. Вона містить від 3 до 14 % цукрів (мальтоза, глюкоза, сахароза, фруктоза), білки, жири, органічні кислоти, мінеральні солі - кальцій, залізо, калій, фосфор, натрій і магній. Цибуля багата на вітаміни С (80-100 г сирої цибулі цілком задовольняють добову потребу людини в цьому вітаміні), В1, В2, В6, Е, РР. Характерний запах зумовлюють ефірні олії, що містять сірку. Ці олії містять фітонциди (леткі речовини), що мають лікувальну й антимікробну дію.

Хоча, на відміну від своїх "товаришів" по городу, цибуля  тільки раз потрапила в казкові герої (Чиполліно), зате в загадках та приказках він зустрічається часто. Як "універсальні ліки" цибуля згадується в працях Гіппократа, Педанія Діоскорида, Парацельса.  А за часів хрестових походів його слава була така велика, що за безцінні цибулини вимінювали полонених!

Свіжа цибуля, стимулюючи секрецію залоз, поліпшує травлення, підсилюючи виділення шлункового соку, збуджує апетит, лікує розлад шлунка, має сечогінну дію, а також заспокоює нервову систему. Якщо прийняти на ніч чайну ложку цибулевого соку, змішаного з молоком чи медом, то сон значно поліпшиться.

Цибуля знижує згубну дію радіації на людський організм. А ще - сік цибулі застосовують для лікування ревматизму - і всередину, й у вигляді розтирань. Для отримання лікувального соку використовують ріпчасту цибулю тільки білого кольору (не синю). В ній виявлено простагландин  А, що сприяє зниженню артеріального тиску. Цю речовину раніше виявляли тільки в продуктах тваринного походження. Крім того, вона добре заспокоює нервову систему і сприяє міцному сну. Дослідники довели, що цибуля здатна запобігти другому інфаркту, якщо один уже був.

Про збудливу і тонізувальну дію цибулі відомо давно. Турецькі медики дійшли висновку, що цибуля і витяжки з неї є серйозною конкуренцією Віагрі. При цьому цибуля і препарати на її основі не мають жодних ускладнень на відміну від подібних препаратів. Споживання цибулі дає збудливий ефект через потужний вплив на слизові оболонки. Цибуля не тільки підвищує потенцію чоловіків, а й сексуальність жінок, тому корисна обом партнерам. А для чоловіків ще і тим, що сприяє профілактиці онкологічних захворювань передміхурової залози. Співробітники американського Національного інституту раку дійшли висновку, що вживання 10 г цього овочу на день удвічі знижує ризик виникнення пухлини простати. А болгарські вчені рекомендують при аденомі і гіпертрофії простати з`їдати на ніч невеличку голівку цибулі з хлібом і сіллю чи випивати з медом сік однієї голівки цибулі.

Вживається в їжу у свіжому, вареному, підсмаженому, консервованому та сушеному вигляді, використовується також як лікарський засіб. В культурі відома більш як 5 тис. років. Нині виведено велика кількість сортів, які різняться за смаком та кількістю цибулинок. В Україні найпопулярнішими сортами цибулі ріпчастої є цибуля біла (сіянка, тиканка), цибуля синя, цибуля-порей та цибуля ялтинська.

 

• Поради шеф-кухаря:

Щоб не плакати, нарізаючи цибулю, потрібно періодично занурювати ніж в холодну воду.

Перш ніж різати цибулю, натріть ніж сіллю, тоді він не придбає неприємний запах.

Щоб руки не пахли цибульно-часниковим духом, протріть їх вологою сіллю, а потім вимийте з милом.

Щоб зменшити гіркоту ріпчастої цибулі, що подається як гарнір, в нього додають оцет.

 

• Прислів'я і приказки:

— Вилупив очі як цибуля.
— Любить як пес цибулю.